Добрі міфічні створіння українського фольклору

Характерні риси міфічних істот

Міфічні створіння україни – важлива частина культури, з ними пов’язані повір’я, свята, й обряди.

Якщо ви хоч трохи знайомі з міфологією України, то знаєте, що часто магічними створіннями залякували дітей і молодь. Проте навіщо? Відповідь проста: щоб вберегти їх від поганого. Водяним і русалками лякали молодь, щоб вони не плавали у холодних озерах. Від холоду може схопити судома, а якщо ні, то в ті, далекі часи складно було вилікувати навіть застуду, вже не говорячи про ангіну чи пневманію… Неслухняних діток лякали польовими русалками, щоб маленькі, допитливі особи не топтали посіви та не нищили врожай. А лісові мавки, додавали страху юним українцям і одночасно берегли їх від вовків та ведмедів.

Тож головною метою цих вигадок звичайно було вселити страх і вберегти від хибних рішень. А отже і більшість вигаданих істот є злими і небезпечними для людей. Проте були і такі, що вселяли надію і додавали приємних традицій у повсякденне життя. Добрі міфічні істоти українського фольклору не рідко трапляються в давніх повір’ях і міфах. Проте важливо пам’ятати, що доброзичливість може змінитись на злобу. Як і в людей, добрі міфічні створіння все ж мали характер і могли його проявляти, відповідаючи на зневагу.

Доброзичливі міфічні створіння – чоловіки

Домовик

Добрі міфічні істоти українського фольклору не рідко трапляються в давніх повір’ях і міфах. Проте важливо пам’ятати, що доброзичливість може змінитись на злобу. Як і в людей, добрі міфічні створіння все ж мали характер і могли його проявляти, відповідаючи на зневагу. Наприклад:

Домовик (також відомий, як похатник, годованець, щасливець) – це добрий дух, помічник у господарстві. За давніми повір’ями домовиком ставав шанований член родини після смерті. Тож не дивно, що годованець має бути схильним до людей у своїй хаті, все ж таки то його рідня.

Досвідчені господині знали, що домовика потрібно задобрювати, щоб він відчував повагу і вдячність за його старання для цього дому. Для домовиків лишали не солоні страви, або окріп.

Проте, варто пам’ятати, що як і будь-яке створіння, домовик може проявити характер. Розлючений похатник може бити посуд, створювати лякливі звуки, перекладати речі з місця на місце.

Що не варто робити, щоб не втрапити в немилість у маленького домашнього охоронця? Перш за все, він не любить, коли курять в хаті, або лишають колючі предмети на поверхні, адже це заважає наводити порядок в домі по ночах. Також годованець може невзлюбити когось одного з жителів, за його дії, або погано відноситись до гостей. У гостя з поганим наміром до хазяїв буде все валитись з рук (наприклда, поганий гість випадково розбиватиме посуд), таким чином домовик натякає хазяївам, що їхній гість прийшов не з добрим наміром.

Цікавий факт: годованець може показати майбутнє, людині, що живе в його домі. Але робить він це досить специфічним чином. Міфічна істота приходить вночі, коли людина спить і починає душити. В цей момент потрібо спитати: “На щастя чи на лихо”. Якщо домовик почне сміятись, то на щастя, а якщо почне створювати інші, крихтячі, виючі, не приємну звуки, то варто очікувати біду в хаті.

Дворовик

Ще однією істотою, поведінка якої залежить від настрою є дворовик. Він є помічником похатника. Якщо хазяєва оселі довподоби дворовику, він буде сприяти покращенню матеріального стану, збагаченню оселі. Він захищатиме хату від пограбування, пожежі, слідкуватиме за всім майном і худобою у дворі.

Особливі відносини у дворовика були з худобою. Він любив, пестив, годував і товаришував з дворовою собакою, а також козлами. Якихось тварин він міг невзлюбити, особливо якщо вона має хутро білого кольору. Більш того, домашня птиця його не слухалась, і йому це часом було недовподоби. Дворовик міг їздити вночі на тваринах, що йому не подобались – виснажувати, тривожити їх сон і спокій. Якщо його образив хазяїн, він міг відмовляти худобу їсти – вона худла і вмирала.

Через це наші пращури намагались дружити з дворовиком, його частували і задобрювали. Коли у дворі є охоронець і на душі спокійніше, але якщо цей маленький дідок образився і ніяк не хоче пробачати хазяїв, не було вибору – треба виганяти. Щоб дворовик залишив цю хату, його можна відлякнути пір’ям сороки, повісивши його на хаті.

Добродушні міфічні істоти жінки

Берегиня Богиня

Ще одним добрим духом оселі і охоронницею домашнього очага є берегиня. Хто така берегиня? І хоч думки сучасних літературознавців дуже різняця, за одною з гіпотез, ця прадавня богиня піклується про родину, є уособленням образу материнства та жіночності. Велика Матір оберігала домашнє вогнище, була покровителькою матерів і оберігала дітей.

Зазвичай берегиню зображали як жінку з піднятими до неба руками. Слов’яни вірили, що вона володарка неба, небесних вод, а отже покровитеьлка хорошого врожаю.

Навідміну від домовика, її зображали на стінах осель, виліплювали глиняні фігурки, малювали на “Пасхальних” яєцях (курячі яєця розфарбовували за довго до прийняття християнства). До берегині наші предки відносились радже як до богині, що піклується про них. В деяких джерелах описуються “берегині”, тобто в множені. І тоді можна зробити припущення, що берегині – духи, якіх було багато і вони могли жити в кожній оселі. На жаль, нам мало що відомо про цих істот. Українські міфічні створіння часто окутані загадками, і чим далі, корінням вони уходять в глубину минулих літ, тим менше однозначно, ми можемо їх описати.

Згодом образ слов’янської Берегині – міфічної істоти жінки, з піднятими руками, плавно перетворився на Божу Матір, де підняті руки символізують молитву до Господа.

Цікавий факт: у столиці України, на центральній площі – Майдані незалежності, на монументі зображена Берегиня, що в руках тримає гілку калини. Статуя відлита з міді, а деякі її елементи покриті сусальним золотом.

Після хрещення наші пращури для історії стали людьми іншої релігії, але в серці вони продовжували вірити у різних богів і богинь. Тому вивчаючи українську міфологію, ви часто можете побачити, що істота є не просто духом, а сприймається як боженство. Зокрема богиня Мара, є досить цікавою постаттю з фантазії українського народу. За посиланням, ви можете визначити для себе: була вона чистим злом, чи справедливою, але суворою богинею.

Рожаниці

Як не складно здогадатись, для наших пращурів найважливішим, найціннішим у житті була сім’я і оселя. Тож не дивно, що третя істота у цій статті також стосується цих важливих тем. Рожаниці – міфічні істоти жінки, древні духи, покровительки роду. Інколи їх згадують як богинь долі. Як не дивно, згадки про цих створінь знайшли не в фольклорі, а в середньовічних церковних записах, про них також писали в істрологічних книжках, називаючи рожиницями 7 планет – які нібито визначають долю людини.

Важливо підмітити, що в українському фольклорі, якщо згадуються створіння, то зазвичай вони однієї статі: або жінка, або чоловік. Мало хто знає, що часто були і протилежні відповідники, про які менше говорили, наприклад: водяник – водяниця, лісовик – лісовиця. У цій статті ми хочемо звернути увагу на стать добрих вигаданих істот. Чим відріняються міфічні істоти жінки від чоловіків. І які з них частіше були добрі до людей?

Підсумуємо

Українська міфологія та її особливості є нескінченним джерелом для вивчення. У цій статті ми привідкрили завісу тайни на характери і особливості найбільш популярних створінь. Звичайно добродушних істот було набагато більше, наприклад: віла, лазник, покутній, тощо. Про них мало хто чув, але історії про цих істот не менш цікаві і незабаром ми опишемо кожного з них.

Більш того, варто пам’ятати, що з фольклору до наших днів дійшло не так вже багато фактів. Є істоти про характер яких ми можемо тільки здогадуватись, а є такі, що були справедливі до людей, тільки ця справедливість суб’єктивна… Скажімо, повітруля – дух вітру, але вітер може бути як спокійний, так і ураган. Хтось вважатиме її суворою, а хтось погодиться з її волею, це вже кожен українець вирішував сам.

Добрі міфічні істоти були завжди поруч з нашими пращурами і допомагали їм справлятись з життєвими негараздами. Можна зробити висновок, що навіть українські міфічні створіння зі злим початком, насправді берегли неосвітчених людей від негараздів і небезпек дикої природи. Добрі міфічні істоти українського фольклору, що жіночої, що чоловічої статі оберігали те світле і найдорожче, що було в наших предків – сім’я та оселя.